-
1 in legal terms
у правовому (юридичному) плані, з точки зору права, з юридичної точки зору -
2 legally improper
неналежний (неадекватний) з точки зору права ( або з юридичної точки зору) -
3 legally
законно, за законом, в законному порядку, на законній підставі; легально; правомірно, по праву, за правом; юридично, з юридичної точки зору- legally accountablelegally binding international document — міжнародний документ, що має юридичну силу; міжнародний юридичний документ, обов'язковий для виконання
- legally admissible
- legally admitted alien
- legally available
- legally binding
- legally binding consequences
- legally bound
- legally capable
- legally clothed
- legally competent
- legally constituted
- legally constituted state
- legally constituted marriage
- legally correct
- legally defensible
- legally defined
- legally defined offence
- legally defined offence
- legally defined crime
- legally designated
- legally determine
- legally disabled
- legally disqualified
- legally distinct
- legally effective
- legally effective patent
- legally eligible
- legally empowered
- legally enforced
- legally entitled
- legally guilty
- legally imposed
- legally improper
- legally incapable
- legally incapacitated
- legally independent
- legally insane
- legally instituted
- legally justified
- legally liable
- legally mandated
- legally mandated obligation
- legally married
- legally obliged
- legally obtained
- legally obtained evidence
- legally operative
- legally possessed
- legally possessed handgun
- legally prescribed
- legally prohibited
- legally protected
- legally protected interest
- legally provided
- legally qualified
- legally questionable
- legally recognized father
- legally recognized status
- legally relevant
- legally removed
- legally responsible
- legally sanctioned
- legally sane
- legally separated
- legally set
- legally set standard
- legally significant mistake
- legally sound
- legally trained
- legally unregulated
- legally valid
- legally warranted -
4 consider legally
-
5 from
з, від- from bad faithfrom the juridical point of view — = from the legal point of view з юридичної точки зору
- from birth to death
- from date
- from good faith
- from the formal point of view
- from the legal point of view -
6 in the legal sense
у правовому сенсі; з юридичної точки зору -
7 justify legally
-
8 legal propriety
виправданість (обґрунтованість) з юридичної точки зору, юридична правильність -
9 speak
v (past spoke; p.p. spoken)1) говорити; розмовлятиdid you speak, sir? — ви щось сказали, сер?
2) поговорити3) вимовляти; висловлюватися; сказатиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
4) висловлювати думку; виступатиto speak against smb. (smth.) — висловлюватися проти когось (чогось)
to speak for smb. — говорити замість когось; висловлюватися на чиюсь користь
speaking for myself... — щодо мене...
5) відгукуватися; характеризуватиto speak well (ill) of smb. — добре (погано) характеризувати когось
7) підтверджувати; говорити на користь (когось)8) впливати10) замовляти; вимагати11) гриміти, гуркотіти12) звучати (про музичні інструменти)13) сповіщати звуками14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна)15) мисл. подавати голос (про собаку)speak out — говорити виразно; відверто висловлювати
speak up — говорити гучно і виразно; висловлюватися
speak the word! — ну, говори ж!
to speak straight from the shoulder — рубати з плеча; різко висловлювати свою думку
to speak one's piece — амер. викласти все
* * *[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
10 legal
adj1. юридичний, правовий2. законний, дозволений законом; легальний- legal claim законна вимога, законне право- legal document правовий документ- legal effect юридична сила документа- legal effects правові наслідки- legal entity юридична особа- legal force of agreement юридична сила угоди- legal foundation законна підстава- legal government законний уряд- legal holder законний власник- legal instrument юридичний документ- legal owner законний власник- legal personality юридична особа- legal protection правовий захист- legal relations правові відносини- legal standing законне становище- legal unit юридична особа- legal validity юридична сила- legal views правові позиції/ погляди- international legal guarantees міжнародно-правові гарантії- international legal norms міжнародно-правові норми- of legal force що має законну силу- from a legal standpoint з юридичної точки зору- L. Committee юридичний комітет (ООН) -
11 legally valid
достатній з правової точки зору; юридично чинний; який має законну силу -
12 герменевтика філософська
ГЕРМЕНЕВТИКА ФІЛОСОФСЬКА - виникла і розвивалась, з одного боку, у річищі традиційної герменевтики (див. герменевтика) - як її відгалуження, з другого боку - Г.ф. є певним щаблем у процесі внутрішньої еволюції останньої, який суттєво оновлює і видозмінює її предметне поле. Спочатку Г. ф. розглядали як мистецтво тлумачення (ars interpretandi) текстів та інших проявів думки. Потреба у "культивації правильного тлумачення" виникла тоді, коли нашарування культури стародавнього світу ускладнили безпосереднє розуміння текстів, які вважалися зразковими. Після перших герменевтичних досліджень софістів і Аристотеля ("Про тлумачення") мистецтво інтерпретації набуває значної ваги й поширення. У наступні часи з'являються герменевтичні пояснення до тлумачення Біблії та спроби систематизації засобів, що уможливлюють і полегшують розуміння класичної та юридичної літератури. У Новий час термін "герменевтика" вперше вживає в 1629 - 1630 рр. страсбурзький філософ і теолог Даннгауер. На його думку, "загальна герменевтика" - це наука про засадничі принципи тлумачення письмових джерел із теології, правознавства й медицини. Формування Г.ф. відбувалося значною мірою як наслідок дослідження проблеми тлумачення у двох аспектах: 1) багатозначності знаків, 2) співвідношення тексту й буття. Універсалізація герменевтики, набуття нею філософського статусу здійснювалися завдяки поступовому усвідомленню щільного зв'язку цих двох аспектів і проблематизації методичного характеру герменевтики. Варіанти універсальної герменевтики, запропоновані Шляєрмахером іДильтеєм, містили ідею визначення смислу будьякого тексту в залежності від розуміння задуму автора, а не зв'язку між текстом і читачем. Г.ф. Гадамера відзначають: заперечення психологізму, властивого цим першим варіантам універсальної герменевтики, і наголошення на тому, що мова як комунікація є буттєвим простором зазначеного зв'язку. У праці Гадамера "Істина і метод. Основи філософської герменевтики" (1960) думку Гайдеггера про єдність розуміння із саморозумінням (буттям) інтерпретатора - т. зв. "герменевтичне коло" - узгоджено з думкою про мову як підставу "злиття горизонтів" тексту і читача. Отже, читання як своєрідна інтеракщя між текстом і інтерпретатором править тут за парадигму будьякого розуміння. Відмова від поняття "об'єктивного смислу", незалежного від цієї інтеракції, спонукає Гадамера критично поставитися до самого ідеалу методу в герменевтиці, оскільки поняття методу передбачає абстракцію об'єкта. Наголошуючи на тому, що герменевтика є насамперед практикою, Гадамер водночас підкреслює, що йому вдалося уникнути суб'єктивації смислу, притаманної попередній універсальній герменевтиці Г. оловний недолік останьої в тому, що вона опосередковувала "об'єктивний смисл" (у необхідності якого вона не сумнівалася) дослідженням авторського бачення смислу свого тексту, тобто дослідженням предмета, який принципово не об'єктивується. Г.ф. трактує комунікацію як традицію, чия мовна та історична природа забезпечує істинність розуміння. Існування в традиції як спосіб осягнення істини має, за Гадамером, структуру герменевтичного досвіду, що його як "досвід світу" він протиставляє "науковому досвіду", крізь призму якого дивилася на поняття істини попередня філософія. Досвід світу, утворений з істин філософії, мистецтва та історії, має історичний характер. Це означає, що старий досвід не просто усувається новим чи повторюється, він визначає спосіб засвоєння нового й також зазнає змін під його впливом. У цьому плані Гадамер обмірковує значення упереджень для розуміння. Істинність смислу як відповідність буттю не означає незалежність від напередвизначеного традицією, адже саме традиція є буттям, яке передує нашим актам рефлексії, бо ми самі завжди вже занурені в неї. Інтерпретація, що сягає істинного смислу, здійснюється в межах самовиявлення текстом умов існування свого смислу. Проте інтерпретація - не відтворення смислу, вміщеного автором у тексті, а саме творення смислу в зустрічі з текстом як "носієм" смислу (комунікація). Наше розуміння водночас експансивне й співвідносне, тобто спонтанність його смислотворної дії обмежена іманентною необхідністю тексту, що належить традиції і нашим передрозумінням. Тому істина скінченна, а ми завжди упереджені, хоч і не приречені підпорядковувати думку одним і тим самим упердженням. Навпаки, засвоєння нового смислу дозволяє не лише усвідомити умови його розуміння, що їх диктує традиція, а й висвітлити власні упередження, тобто краще зрозуміти себе. Незалежність від будь-яких упереджень є, на думку Гадамера, теж упередженням, до того ж, хибним. Втім, якщо розглядати ідеал неупередженого розуміння як засаду традиції Просвітництва, перед Гадамеровою герменевтикою постає проблема різноманітності й суперечливості традицій, що поновлює питання про істинність і вимагає нових роз'яснень щодо ототожнення традиції з буттям. До численних спроб обмежити гадамерівський історизм належать варіанти герменевтики Апеля, Габермаса й Рикера. Апель аналізує комунікацію, що уможливлює розуміння з точки зору виокремлення її трансцендентальних умов, тим самим повертаючись до метафізичного поняття буття. Габермас звертається до ідеї герменевтичного методу, який має сприяти усуненню перекручених форм комунікації. Рикер доповнює філософську герменевтику семіотичним аналізом і намагається в ній інтегрувати різні методи інтерпретації.А. БогачовФілософський енциклопедичний словник > герменевтика філософська
-
13 Коген, Герман
Коген, Герман (1842, Косвіг, Анхальт - 1918) - нім. філософ. Засновник Марбурзької школи неокантпіанства. Проф. філософії Марбурзького ун-ту; у 1912 р. вийшов у відставку і переїхав до Берліна І. сторичне значення філософської школи, створеної К. та його учнями, полягає у спробі закласти основи філософської системи, яка б спиралася на ідеї гносеології Канта. Перший період наукової діяльності К. пов'язаний з інтерпретацією головних критичних трактатів Канта; другий - з розробкою власної філософської системи. У працях другого періоду відчувається вплив Канта, Маймона, Фіхте, Гегеля. Переосмислення філософії Канта К. пов'язує з виключенням з неї дуалізму "речей у собі" і свідомості, а також елементів матеріалізму О. сновним для філософії є питання про логічні засади понять математики, природознавства й етики. Тому найважливіше у філософії - "логіка чистого пізнання", мета якої - обґрунтування системи філософії. Філософія має бути не лише науковою за методом, а й за предметом. Теза про "іманентність буття свідомості" зближує Марбурзьку школу неокантіанства з школою "іманентів" (Шуппе), емпіріокритицизмом, а також з феноменологією Гуссерля. Центральним поняттям учення К. про математику є поняття безконечно малої величини, тому й метод він розглядає як метод обчислення безконечно малих величин. Оскільки реальність предмет отримує лише у числі, то в такий спосіб у межах філософії К. і на основі кантівської гносеології відроджується своєрідний піфагореїзм. Проте якщо в античному піфагореїзмі число розглядалось як онтологічна одиниця буття, монада, то для К. число - передусім методологічне поняття. Когенова концепція числа набуває рис функціоналізму. Звідси - акцент на відносності й релятивізмі. За К., істина релятивна, вона не є скарб, а лише процес його пошуку. Якщо логіка "чистого пізнання" орієнтується на математику, то "етика чистої волі" - на вчення про право і державу. Етика К. тяжіє до обґрунтування "етичного соціалізму". Подібно до того, як логіка встановлює категорії для наук про природу через математику, так і етика визначає результативні ідеї для наук про культуру через юриспруденцію. В людині чільним є статус юридичної особи. Держава - етичне поняття культури, мета історичного розвитку. Єдність держави гарантує лише ідея. З цієї точки зору, соціалізм - це ідея, рух до здійснення якої не має завершення. Вічність - головне поняття теорії соціалізму К.: в безконечному і вічному прогресі соціалізм є безконечно далекою метою, ілюзорною ідеєю. Більше того, етичні ідеали можуть бути можливою дійсністю лише за умови існування Бога, який, за К., також лише "методичне поняття".[br]Осн. тв.: "Кантова теорія досвіду" (1871); "Кантове обґрунтування естетики" (1884); "Система філософи". У 3 т.: "Логіка чистого знання" (1902); "Етика чистої волі" (1904); "Естетика чистого чуття" (1911).
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский